Небо для всех

http://itc.ua/news/ukrainskiy-uchyonyiy ... y-vetryak/
Хтось прокоментує з точки зору аеродинаміки? На мій перший погляд, площа кола, яке описує завиток вітряка суттєво менша за площу промислових європейських вітряків. У промислових європейських вітряків лопасті можуть міняти крок гвинта в залежності від сили вітру, отже, працюватимуть ефективніше по всій своїй площі.
Чи я щось не врахував?

Ага, одні учьоні придумують всяку фігню, інші, такі ж самі, нагороджують... До речі - що то за премія "зелений оскар"? Швидкий пошук в гуглі виводить його тільки у звязці з даним типом...

Забавляють його фрази про вироблення енергії в майже штиль... Так скоро і вічний двигун придумаємо....

У мене така мислЯ народилась:
цей чудо-гвинт (справді - гвинт) створює за собой сталу зону розрідженого повітря (37 сек. відео, якщо йому вірити). Що, на мою думку, тільки покращує ток повітря (до певної міри). Я вже не кажу про практичну можливість застосування діафрагми для ще більшого посилення швидкості току (повітря).
Класичний гвинт своїми лопатями теж створює розріджені зони, але ці зоні - не сталі. Лопать має зміститись, бо це її задача. Після зміщення нова зона має будуватись. А стара зона руйнується. Насправді, це проходить динамічно, але мені щось підказує, що наявність статичної зони - все ж кращій варіант.
Крім того, величезні лопаті отримують набагато(??) більшій(?) опір зі сторони повітря.

На істину в останній інстанції не претендую.

Аналізуючи явище авторотації, науковці прийшли до висновку, що опір гвинта в режимі авторотації дорівнює опору плоского диску площею рівною тій, яку оббігає гвинт в режимі авторотації.
Розріджені зони створюватимуть ротори. Ще мінус ефективність.

UPD. З паралельного форуму вивели на ще один варіант http://energy-sources.org/wiki/%D0%92%D ... 0%BE%D1%80
Тепер знатиму, куди подіти ламані стійки 50х1

Общался с этим дядькой на первых Авиасвитах, которые еще на аэродроме КМЗ/КИАПО проводили. Он тогда свою спиральку демонстрировал и она действительно крутилась. Подходили при мне аэродинамики с АНТК, хмыкнули, вспомнили какого-то немецкого изобретателя, который с таким ротором экспериментировал еще в 30-х годах, и помнится, сказали, что у немца шаг ротора менялся не по линейному закону, а уменьшался по потоку, что повышало кпд установки.
Как я вижу, принципиально за эти десять лет ничего не изменилось, кроме количества дипломов за участие в разных выставках. Наверное при присоединении генератора не все так радужно выходит, как на "холостой" модели.

YP wrote:http://itc.ua/news/ukrainskiy-uchyonyiy ... y-vetryak/
Хтось прокоментує з точки зору аеродинаміки? На мій перший погляд, площа кола, яке описує завиток вітряка суттєво менша за площу промислових європейських вітряків. У промислових європейських вітряків лопасті можуть міняти крок гвинта в залежності від сили вітру, отже, працюватимуть ефективніше по всій своїй площі.
Чи я щось не врахував?

.мужик додумался использовать практически всю площадь ротора, что позволяет ему вращаться при значительно меньшем ветре. Не понятно как заставить его не вращаться при превышениии ветра или при обслуживании

Soleg wrote:Не понятно как заставить его не вращаться при превышениии ветра или при обслуживании

В смысле? Разве заблокировать ось нельзя?

Raven wrote:Как я вижу, принципиально за эти десять лет ничего не изменилось, кроме количества дипломов за участие в разных выставках.

Как вариант, у автора просто нет ни денег, ни спонсора на продвижение данного решения.

Raven wrote:Наверное при присоединении генератора не все так радужно выходит, как на "холостой" модели.

Я тоже думаю, что у этих винтов-роторов граничные размеры не могут быть большими. Но мощность можно увеличивать не размерами, но количеством.
Кстати, в ролике есть видео, где его ротор насажен на ось автогенератора и вся эта система флюгерно установлена на крыше какого-то гаража (что ли?).

YP wrote:Аналізуючи явище авторотації, науковці прийшли до висновку, що опір гвинта в режимі авторотації дорівнює опору плоского диску площею рівною тій, яку оббігає гвинт в режимі авторотації.
Розріджені зони створюватимуть ротори. Ще мінус ефективність.

Я не знаю, до чого тут авторотація, але хочу зазначити, що підвітрений ротор (або - зона розрядження) для цього гвинто-ротора - добре. Це буде провокувати збільшення току повітря. Так би мовити, штучно збільшувати швидкість вітру.
Звичайно, це не знищіть втрати на різноманітні Опори, але частково компенсує їх, збільшивши КПД.

Ще раз: це моя особиста думка, яка може бути помилковою.

Виктор Мороз wrote:

YP wrote:Аналізуючи явище авторотації, науковці прийшли до висновку, що опір гвинта в режимі авторотації дорівнює опору плоского диску площею рівною тій, яку оббігає гвинт в режимі авторотації.
Розріджені зони створюватимуть ротори. Ще мінус ефективність.

Я не знаю, до чого тут авторотація, але хочу зазначити, що підвітрений ротор (або - зона розрядження) для цього гвинто-ротора - добре. Це буде провокувати збільшення току повітря. Так би мовити, штучно збільшувати швидкість вітру.
Звичайно, це не знищіть втрати на різноманітні Опори, але частково компенсує їх, збільшивши КПД.

Ще раз: це моя особиста думка, яка може бути помилковою.

Эта идея в общем гораздо интересней чем любые другие идеи альтернативных ветряков. Но, в случае блокировки оси, вся моща передастся на блокиратор, опору и тю дю. На пропеллере все гораздо гуманнее. И я бы все таки за ротором заполнил пространство стекателем, чтобы обеспечить непрервность потока.

Мне кажется, что нет проблем с остановкой. Надо добавить механизм выравнивания этих поверхностей. Это выглядит как сверло и в случаи сильно ветра, надо сделать механизм, что- это сверло раскрутить в обратную сторону, до такого момента, что эти поверхности встанут ровно, как стабилизаторы в ракете и они не будут генерировать силу для оборота по оси. Точно так же, можно регулировать и скорость оборотов, что-бы не перегреть всю установку и не затереть механику.

Ещё вопрос: останавливать для чего?
Ради профилактики подшипников? Ну, это делать придётся нечасто, а потому можно поймать тихий день и остановить ротор.
Ради предотвращения перезаряда? По-моему, достаточно разомкнуть электроцепи.

Ещё момент: у этого ротора очень небольшой диаметр. А потому рычаг - тоже невелик. Сравните с 20-м лопастями современных ветряков (или сколько там?). Есть разница?

Виктор Мороз wrote: Я не знаю, до чого тут авторотація, але хочу зазначити, що підвітрений ротор (або - зона розрядження) для цього гвинто-ротора - добре. Це буде провокувати збільшення току повітря. Так би мовити, штучно збільшувати швидкість вітру.

Это как? Что-то барона Мюнхгаузена напоминает, который сам себя за волосы вытягивал. Вместе с конем.

Богдан wrote:

Виктор Мороз wrote: Я не знаю, до чого тут авторотація, але хочу зазначити, що підвітрений ротор (або - зона розрядження) для цього гвинто-ротора - добре. Це буде провокувати збільшення току повітря. Так би мовити, штучно збільшувати швидкість вітру.

Это как? Что-то барона Мюнхгаузена напоминает, который сам себя за волосы вытягивал. Вместе с конем.

В обсуждаемом случае нет КДП более 100%. Но думаю, что такой "трюк" КПД всё-таки повышает.
Ты о сквозняках (в бытовом плане) слышал? Природу их появления понимаешь?
Вот здесь и организовали условия для возникновения сквозняка.

Простые уравнения, изложенные например тут http://altinfoyg.ru/index.php/energetika/resurs/ev.html
показывают, что мощность ветрового потока пропорциональна квадрату диаметра ветряка и кубу скорости ветра.
Теоретическое КПД обычного ветряка до 46% , т.е. отнимается 46% энергии ветра . (правда для тихоходных до 33)
Из вышеизложенного сильно усомнюсь в предложенном изобретении.

- Во первых не может быть никакого "в несколько раз" большего КПД.
- Во вторых целесообразность малого диаметра сомнительна в принципе, откуда брать энергию будет?
(Предполагается ,что берется только кинетическая энергия, газ не охлаждается и ядерные реакции в "роторе" не протекают )
- В третьих, работа на малых потоках дает уж слишком мало энергии- разница мощности потока при 2 м/с и 5 м/с - в 15 раз см ту же ссылку,
А то что он крутится при почти штиле, совсем не говорит что можно что то из этого извлечь.

Пару вопросов дополнительно.

Мне кажется ротор Онипко вращается силой сопротивления потоку а не подъемной силой крыла , интересно, неужели КПД такого процесса выше?
(процесс -перевод кинетической энергии потока в давление на поверхность)
Если такой хороший пропеллер получается, может стоит его использовать для самолета ну или хотя бы для буксировщика ??? ))))))))
Все это наверное возможно, но требует выдачи какой-то премии , например нобелевской ))

По итогу.
Очень сомневаюсь.

Претендую на истину , конечно.

P.S. В идеале, чтобы получить 100% КПД газ на выходе должен иметь нулевую скорость.
А еще лучше остыть до абсолютного нуля и отваливаться сосулькуами, так странно, что изобретатель не дошел до этого , видимо в процессе ))